Досліджено та розроблено проблемно-орієнтовану теорію, методологію та інструментарій аналізу та синтезу автоматизованого управління розвитком промислових підприємств. Проведено системологічний аналіз і структуризацію проблеми управління розвитком промислового підприємства (ПП). Розроблено інформаційну модель даного управління на підставі адаптаційного декомпозиційно-координаційного підходу. Розвинуто моделі планування розвитку організаційно-технічних систем на базі адаптаційного управління, моделі підвищення адаптивних властивостей стратегічних планів ПП. Удосконалено методологію синтезу систем автоматизованого управління розвитком підприємств. Розроблено структуру й описано функції інтегрованої автоматизованої системи управління розвитком ПП. Розроблено та впроваджено інструментальні засоби реалізації підсистеми управління розвитком ПП.

         Обгрунтовано теоретичні положення з управління організаційно-економічним розвитком промислових підприємств. Уточнено його визначення. Проаналізовано принципи побудови системи управління організаційно-економічним розвитком великого машинобудівного підприємства. Сформовано й обгрунтовано структуру системи управління. Наведено методичні рекомендації щодо оцінювання її ефективності. Запропоновано методичний підхід до визначення рівня готовності промислового підприємства до організаційно-економічного розвитку машинобудівних підприємств.

         Створено організаційно-методичне забезпечення розробки стратегій економічного розвитку промислового виробництва за умов трансформаційної економіки. Визначено систему факторів, які мають безпосередній вплив на економічний розвиток промислового виробництва. Проаналізовано організаційно-економічні інструменти, які використовуються на практиці за умов реформування промислового виробництва, а також теоретико-методологічне забезпечення формування стратегій економічного розвитку. Розроблено та обгрунтовано механізми реалізації економічного розвитку промислового виробництва. З'ясовано пріоритетні напрямки стратегічного розвитку суб'єктів господарювання у промисловості, якими є реструктуризація, підвищення конкурентоспроможності продукції на базі збільшення залучення інновацій. Удосконалено методи активізації інноваційного розвитку промислового виробництва на державному та регіональному рівнях.

         Досліджено методологічні засади та методичні аспекти економічного механізму управління техногенно-екологічною безпекою. Проаналізовано можливості його практичного використання для забезпечення екологічно збалансованого розвитку регіонального промислового комплексу. Узагальнено та систематизовано основні підходи до визначення даної безпеки як складової сталого розвитку, а також напрями та засоби реалізації техногенно-екологічної політики й основні принципи забезпечення техногенно-екологічної безпеки у процесі екологізації промислового виробництва. Удосконалено методичні підходи до соціально-економічного оцінювання зазначеної безпеки промислового виробництва, аналізу техногенно-екологічного ризику, використання економічного механізму управління техногенно-екологічною безпекою регіонального промислового виробництва. Наведено пропозиції щодо оптимізації механізму розробки управлінських рішень для забезпечення регіональної техногенно-екологічної безпеки з урахуванням специфіки розвитку території. На їх підставі запропоновано сценарії прийняття управлінських рішень забезпечення даної безпеки Київщини.

         Розроблено теоретичні, методичні та практичні засади формування організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку промислового виробництва. Розглянуто сучасні методи підтримки зростання промислового виробництва, визначено роль економічних важелів у даному процесі. Досліджено актуальні проблеми організаційно-економічного забезпечення інноваційного розвитку виробництва. Обгрунтовано необхідність удосконалення механізму управління процесом інноваційного розвитку промислового виробництва та його інтенсифікації. Проаналізовано сучасний стан і визначено перспективи розвитку промислового виробництва, наведено оцінку потенціалу використання внутрішніх резервів підприємства. Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діяльності промислових підприємств. Удосконалено методи організації та управління виробництвом промислових підприємств. Визначено економічні задачі організаційно-технічного розвитку промислового виробництва та розроблено економіко-математичні моделі їх реалізації на підприємствах.

         Розглянуто основні проблеми формування і розвитку інфраструктури промислового регіону, управління інфраструктурою. Обгрунтовано поняття "промислового регіону" та "інфраструктури регіону" як сукупності галузей невиробничої, головним чином соціальної сфери, що обслуговують галузі матеріального виробництва, забезпечують задоволення матеріально-побутових і культурних потреб населення. Визначено принципи регіонального управління економікою, напрямки реструктуризації господарського комплексу регіону. Наведено галузевий склад інфраструктури. Інфраструктура регіону - визнаний об'єкт управління з боку регіональних і місцевих органів, за стан і розвиток якого, передусім, саме вони несуть відповідальність перед суспільством. Обгрунтовано принципи управління інфраструктурою регіону, окремі напрямки і форми управління. Проаналізовано наслідки реструктуризації господарських комплексів, шляхи подолання негативних соціальних наслідків реструктуризації, висвітлено окремі напрямки і форми управління. На підставі реального досвіду розглянуто теорію та практику створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Розкрито поняття "територій пріоритетного розвитку" як однієї з форм вирішення питання забезпечення зайнятості, залучення інвестицій у міста і райони, які їх потребують. Обгрунтовано рекомендації щодо адекватного правового забезпечення управління інфраструктурою регіону.

         Розроблено проблемно орієнтовану теорію, методологію й інструментарій аналізу та синтезу автоматизованого управління розвитком промислових підприємств (ПП). Доведено, що розвиток є обов'язковою умовою ефективного функціонування ПП у період становлення ринкової економіки. Проведено огляд методів дослідження розвитку складних систем, розкрито роль управління у даному процесі. Проаналізовано вплив зовнішнього середовища на розвиток ПП. На підставі дослідження стану, моделей і технологій управління інформаційними ресурсами ПП виявлено орієнтацію сучасних ERP-систем на інформаційне забезпечення процесів функціонування. Обгрунтовано необхідність створення інтегрованої системи управління розвитком підприємства (ІСУРП) з метою вирішення основних задач управління. Удосконалено методологію синтезу систем автоматизованого управління розвитком підприємств. Розроблено структуру й описано функції ІСУРП. Удосконалено методологію оцінювання станів ПП, до наукового обігу введено узагальнений показник їх конкурентоспроможності, який є результатом розв'язання задачі структурно-параметричної ідентифікації моделі оцінювання. Розроблено й апробовано інструментальні засоби реалізації підсистеми управління розвитком ПП.

         Обгрунтовано необхідність формування державної політики реструктуризації промислового комплексу, а також необхідні джерела та шляхи залучення інвестиційних коштів. Визначено фактори, які впливають на процеси реструктизації, а також механізм їх реалізації. Запропоновано способи відбору проектів реструктуризації виробництва для інвестування. Обгрунтовано напрями організаційно-системних перетворень промислового виробництва відповідно до спрямованості його структуризації. Розроблено механізм мотивації виробничого персоналу під час реалізації реструктуризаційних процесів.

         Розроблено метод адаптивного оцінювання та прогнозування показників, які визначають розвиток виробництва, з метою підвищення точності формування довгострокових планів розвитку підприємства за автоматизованого планування. Удосконалено динамічні моделі розвитку виробництва завдяки введенню випадкових збурень, які характеризують рівень нестабільності умов функціонування підприємства, а також врахуванню швидкості зміни обсягу випуску продукції. На базі стохастичних моделей розроблено методи автоматизованого управління відхиленнями від планів випуску продукції, які дозволяють знижувати відхилення від планових значень і визначати обсяг додаткового фінансування, необхідний для їх ліквідації, грунтуючись на застосуванні квадратичного критерію оптимальності. З використанням створених моделей і методів побудовано імітаційну модель управління виробництвом за різних умов роботи підприємства. Розроблено комп'ютерну підсистему прогнозування й управління розвитком виробництва для інформаційної системи управління підприємством.