Розроблено організаційно-економічний механізм керування реалізаційними процесами на машинобудівних підприємствах. Досліджено суть комерційної діяльності як основи системи збуту машинобудівних підприємств. Розкрито суть поняття "управління реалізаційними процесами" на даних підприємствах. Удосконалено класифікацію функцій цього управління. Розроблено концепцію промислового збуту й обгрунтовано систему управління соціальними ризиками у процесі реалізації продукції на машинобудівних підприємствах. Розроблено методичні підходи до оцінювання ефективності реалізаційних процесів.

         Проаналізовано існуючі класифікації факторів, які впливають на продуктивність праці на промислових підприємствах вугільної галузі, удосконалено класифікацію чинників, які за сучасних умов найбільш впливають на її формування. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки між цими факторами та продуктивністю праці. Обгрунтовано необхідність урахування впливу на продуктивність праці процесів відтворення основних засобів, режимів праці та відпочинку працівників, рівня цілеспрямованого фінансування соціальних заходів, мотивації праці. Виявлено закономірності змінювання продуктивності праці під впливом зазначених чинників, змодельовано їх кількісний вплив. Розроблено організаційно-економічний механізм управління нею на вугільних підприємствах.

         Обгрунтовано нові підходи та теоретичні положення щодо підвищення ефективності функціонування організаційно-технологічного механізму управління витратами на підприємствах машинобудівного комплексу. Запропоновано системний організаційно-технічний підхід до проектування та створення ефективних соціально-економічних механізмів управління витратами виробничо-господарської діяльності на промислових підприємствах шляхом формування цільової собівартості з обліком бізнес процесів, що формують цінність товару, стратегічного позиціонування, системи факторів, що зумовлюють витрати.

         Розроблено організаційно-економічний механізм управління ресурсозбереженням на підприємствах вугільної галузі. Проаналізовано концепцію природокористування. Визначено суть ресурсозберігаючого менеджменту як комплексної системи управління та раціонального використання усіх видів ресурсів та продукції вугільного виробництва за ринкових умов. Охарактеризовано стан гірничого господарства вугільних шахт України. Встановлено вплив вугільних підприємств на забруднення навколишнього середовища. Наведено науково-методичні, організаційні засоби формування та реалізації ресурсозберігаючих технологій на технологічному ланцюгу вуглевидобутку. Розглянуто методику оцінки економічної доцільності даних технологій з урахуванням екологічного фактора, адаптованого до умов ринкової економіки. Запропоновано економіко-математичне забезпечення пошуку оптимального стану еколого-економічної системи гірничого виробництва. Розроблено систему маркетингу корисних супутніх продуктів вугільного виробництва у поєднанні з методами ціноутворення. Опрацьовано систему моніторингу викидів у навколишнє середовище підприємствами вугільної галузі.

         Розроблено організаційно-економічний механізм відтворення основних засобів (ОЗ) в АПК. Висвітлено економічну суть та наведено класифікацію ОЗ за умов ринкових перетворень. Розглянуто сучасні особливості відтворення та стан забезпечення ОЗ у аграрній сфері та сільськогосподарському виробництві. Проведено економічну оцінку відтворення ОЗ у регіоні. Запропоновано удосконалену систему страхового захисту ОЗ. Обгрунтовано фактори впливу забезпечення екологобезпечного режиму функціонування АПК на організаційно-економічний механізм відтворення ОЗ. Розраховано економічний ефект від його застосування у сільськогосподарському виробництві.

         Розроблено комплексну систему активації енергоощадження в промисловості на прикладі галузі будівельних матеріалів, висвітлено організаційно-економічний механізм її реалізації. Розглянуто теоретичні та методичні аспекти енергоощадження. Запропоновано методику оцінки ефективності інвестиційних проектів, спрямованих на енергоощадження, яка дозволяє одержати комплексний показник привабливості проекту, а також фінансового та технічного стану підприємства. Її рекомендовано для використання в державних іститутах, діяльність яких пов'язана з фінансуванням та наданням пільг у сфері енергоощадження. Розроблено організаційно-методичну модель моніторингу та планування енергоощадження на підприємствах галузі будівельних матеріалів і пропозиції щодо підвищення ефективності управління процесами енергоощадження на підприємствах галузі створення енергоощадних фондів та активного використання бенчмаркетингу.

         Проаналізовано існуючі підходи до визначення суті корпоративного контролю, проведено їх узагальнення. Виявлено особливості акціонерної форми організації господарських товариств, які впливають на реалізацію впливу учасниками корпоративних відносин і формування корпоративного контролю (КК). Розглянуто організаційно-економічний механізм КК, визначено його елементи та взаємозв'язки між ними, які визначають тип КК в акціонерному товаристві (АТ). Досліджено та систематизовано зовнішні та внутрішні фактори, що зумовлюють реалізацію КК. З використанням математичної теорії ігор визначено імовірності створення акціонерами схожих за інтересами коаліцій. Виділено основні локальні стратегії корпоративного контролю акціонерів. Розроблено методичні засади щодо визначення типу КК. Запропоновано послідовність формування механізму розподілу та реалізації КК, а також методичний підхід до вибору стратегії КК на підставі оцінки участі акціонерів в управлінні АТ та організаційного рівня корпоративного управління. Розроблено систему показників оцінки результативності КК.

         Досліджено теоретичні та прикладні аспекти застосування організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності банку. Розкрито суть поняття "ефективність діяльності банку", "організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності банку", "стратегія забезпечення ефективності діяльності банку". Проведено аналіз і оцінювання рівня ефективності діяльності банків України. Розвинуто методичні засади моделювання, формування й організації системи оцінювання й аналізу ефективності їх діяльності за окремими групами. Теоретично обгрунтовано стратегію забезпечення ефективності діяльності банку та послідовність її розробки, практичні рекомендації щодо її підвищення за рахунок упровадження комплексу організаційних заходів. Обгрунтовано бонусну систему грошового стимулювання працівників за внесок у підвищення ефективності діяльності банку.

         Досліджено теоретичні та практичні аспекти організаційно-економічного механізму поетапної реструктуризації великих промислових підприємств. Розроблено теоретичні передумови визначення кризового та посткризового періодів у діяльності підприємств. Розглянуто варіанти алгоритмізації процесів реформування вітчизняних підприємств. Проаналізовано основні стратегії, підходи та напрямки проведення реструктурування. Описано структурований чотирьохступеневий алгоритм реструктуризації великих промислових підприємств. Викладено методичний підхід до визначення ступеня кризової ситуації на промислових підприємствах на основі кризових мініфаз та їх факторної характеристики. Висвітлено організаційно-економічний механізм проведення поетапної реструктуризації великих промислових структур.