Розглянуто теоретико-методологічні та прикладні проблеми формування конкурентних стратегій підприємств борошномельної промисловості за ринкових умов. Розглянуто зміст понять "ринок", "конкуренція", "стратегія конкуренції". Узагальнено характерні ознаки та розроблено табличну модель галузевого ринку. Уточнено зміст організаційно-економічного механізму реалізації стратегії та розроблено його графічну модель. Вперше обгрунтовано логічну схему вибору стратегії конкуренції та основні завдання галузевої конкурентної політики. На підставі вивчення сучасного стану борошномельної промисловості України й окремих регіонів (Одеської та Херсонської областей) обгрунтовано доцільність застосування стратегії лідирування у витратах для підприємств галузі. Удосконалено критерії оцінки управлінських рішень на підставі використання показників повної та усіченої собівартості помелу для вирішення стратегічних та оперативних завдань. Розроблено методи калькулювання собівартості продукції підприємств борошномельної промисловості й обгрунтовано ефективні способи повного розподілу витрат і їх покриття. Створено економіко-математичну модель оптимального плану виробнитцва борошна з використанням усіченої собівартості помелу.

         Досліджено тоеретичні та практичні аспекти вдосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості. Вивчено економічну суть санації, удосконалено класифікацію санаційних заходів. Проаналізовано особливості реалізації механізму санації на підприємствах цукрової промисловості. Визначено бар'єри санації організаційного, економічного, психологічного й інформаційного характеру. Обгрунтовано шляхи уникнення та зниження їх негативного впливу. Розроблено методику оцінки санаційної спроможності підприємств цукрової промисловості, яка передбачає застосування системи фінансових коефіцієнтів і показників господарської діяльності цукрозаводу. Запропоновано механізм матеріального стимулювання арбітражного керуючого через встановлення винагороди за позитивні результати реалізації санаційних заходів і санації в цілому. Обгрунтовано шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму санації підприємств цукрової промисловості.

         Досліджено проблеми управління соціальним розвитком вугільної промисловості України за умов реструктуризації та соціальної кризи. Виявлено основні причини кризових ситуацій. Визначено основні напрями реструктуризації та проаналізовано основні технічні, економічні, екологічні та соціальні її наслідки. Запропоновано методику та проаналізовано соціальний розвиток вугільної промисловості за двома напрямами: аналіз соціального розвитку підприємств галузі та аналіз соціальних наслідків реструктуризації. Для ефективної реалізації соціальної політики обгрунтовано напрями удосконалення управління соціальним розвитком. Розроблено механізм подолання соціальної кризи у вугільній промисловості, у якому використовуються державні, галузеві та регіональні програми, соціальні плани, комплексні плани соціального розвитку шахтарських міст, галузеві та регіональні угоди, колективні договори. Розроблено та впроваджено методичні підходи щодо моніторингу соціальних наслідків реструктуризації.

         Проаналізовано основні кримінологічні поняття стосовно протидії економічним злочинам. Досліджено криміногенний стан у вугільній промисловості. Розглянуто способи вчинення економічних злочинів та надано характеристику особам, що вчиняють ці злочини. Головну увагу приділено питанням детермінації економічних злочинів і вдосконалення системи заходів протидії цим злочинам у даній промисловості. Розглянуто систему суб'єктів протидії економічним злочинам у вугільній промисловості. Наведено пропозиції щодо основних напрямків удосконалення системи протидії дослідженим злочинам, а також напрямків і форм взаємодії органів внутрішніх справ з іншими спеціальними суб'єктами протидії економічним злочинам у вугільній промисловості.

         Розроблено комплексну систему активації енергоощадження в промисловості на прикладі галузі будівельних матеріалів, висвітлено організаційно-економічний механізм її реалізації. Розглянуто теоретичні та методичні аспекти енергоощадження. Запропоновано методику оцінки ефективності інвестиційних проектів, спрямованих на енергоощадження, яка дозволяє одержати комплексний показник привабливості проекту, а також фінансового та технічного стану підприємства. Її рекомендовано для використання в державних іститутах, діяльність яких пов'язана з фінансуванням та наданням пільг у сфері енергоощадження. Розроблено організаційно-методичну модель моніторингу та планування енергоощадження на підприємствах галузі будівельних матеріалів і пропозиції щодо підвищення ефективності управління процесами енергоощадження на підприємствах галузі створення енергоощадних фондів та активного використання бенчмаркетингу.

         Уперше обгрунтовано доцільність застосування поняття "харчова індустрія". Розвинуто теоретико-методологічні підходи до дослідження організаційно-економічного механізму розвитку галузі. Розкрито особливості ринкових трансформацій розвитку харчової промисловості України та її регіонів. Визначено напрями удосконалення просторової організації даної промисловості. Обгрунтовано систему заходів з підвищення конкурентоздатності підприємств харчової промисловості та їх продукції. Визначено галузеві пріоритети в інвестуванні та запропоновано систему заходів реалізації інноваційної моделі розвитку та розроблено пропозиції щодо оздоровлення їх фінансового стану. Визначено механізми організаційно-економічного забезпечення екологізації виробництва та стимулювання якості продукції харчової промисловості на мікро- та макрорівнях. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до формування ефективного механізму її інтеграції до світової економіки. Розроблено концепцію створення системи управління даною промисловістю.

         Досліджено проблему забезпечення сталого розвитку підприємств легкої промисловості з використанням визначеного організаційно-економічного механізму. Висвітлено теоретичні та методичні засади забезпечення сталого розвитку на рівні підприємства. Запропоновано методику діагностування стану підприємства щодо відповідності критеріям сталого розвитку. Виділено найвагоміші чинники, які впливають на характер сталого розвитку підприємства. Розроблено організаційно-економічний механізм управління сталим розвитком. Запропоновано модель установлення обгрунтованих цілей на підставі збалансованих показників і критеріїв сталого розвитку, систему мотивації досягнення цілей сталого розвитку, яка передбачає необхідні організаційні зміни у структурі підприємства.

         Удосконалено організаційно-економічний механізм формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств. Встановлено особливості мотивації працівників керівного складу. З'ясовано тенденції та закономірності формування доходів сільськогосподарських працівників Полтавщини. Удосконалено організаційно-економічний механізм формування доходів, систему оплати їх праці з урахуванням доплат за кваліфікацію та компетенцію. Обгрунтовано напрями збільшення доходів власників земельних паїв за рахунок впровадження механізму застави права оренди. Розроблено методику визначення її вартості на підставі показника ціни одиниці гумусу. Запропоновано шляхи підвищення доходів власників особистих селянських господарств на базі з'ясування суті критеріїв їх ефективної діяльності. Проведено заходи щодо вдосконалення соціального партнерства та соціального діалогу в аграрній сфері економіки.

         Досліджено організаційно-економічні аспекти використання трансферу технологій на підприємствах авіаційної промисловості, формування інноваційно-інвестиційної політики в регіоні. Розглянуто організаційно-економічні фактори під час застосування трансферу технологій в інноваційній діяльності та методичних основах оцінки ефективності трансферу технологій на авіаційних підприємствах. Розглянуто особливості вартісної оцінки виробника інтелектуальної продукції, інвестицій в інновації. Визначено шляхи трансефру технологій та ефективної реалізації інновацій на підприємстві. Проаналізовано основні проблеми в авіаційній промисловості України. Запропоновано впровадити трансфер технологій у технопарк, що прискорить комерціалізацію продукції, прискорити науково-дослідні дослідно-конструкторські роботи за допомогою залучення зовнішніх організацій. Доведено доцільність впровадження моделі інновацій в технологічний парк, що надасть можливість проведення на замовлення компанії досліджень, орієнтованих на створення нових зразків техніки та технології, а також на співробітництво університетів і науково-дослідних інститутів з інноваційнми формами, маркетингових консультацій щодо нової продукції, нових технологій і виробничих процесів.