Розроблено моделі транскордонного співробітництва (ТКС) у системі забезпечення економічної безпеки держави. Проаналізовано функціональні взаємозв'язки між рівнем економічної безпеки та масштабами здійснення транскордонного співробітництва прикордонного регіону. Уточнено й адаптовано категорійний апарат, що дозволило розмежувати поняття "транскордонний регіон" та "прикордонний регіон". Обгрунтовано роль ТКС в інтеграційному процесі та регіонального розвитку. Узагальнено методи оцінювання рівня економічної безпеки прикордонного регіону (з урахуванням індикаторів-стимуляторів - площі території, кількості населення, обсягів інвестицій, виробництва промислової продукції, продукції сільського господарства, експорту, імпорту, а також індикаторів-дестимуляторів). Узагальнено європейський досвід транскордонного співробітництва. Досліджено сучасні тенденції розвитку прикордонної торгівлі, транскордонного руху капіталів, інтелектуальних і трудових ресурсів. Виявлено проблеми транскордонного співробітництва в Україні. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення інституційних засад системи економічної безпеки до вимог і практики європейського співробітництва. Обгрунтовано стратегічні рішення та методи посилення інтеграції прикордонних регіонів.

         Розроблено наукові підходи щодо забезпечення розвитку транскордонного співробітництва (ТКС) в Україні. Досліджено особливості взаємодії прикордонних адміністративно-територіальних одиниць України та суміжних держав. Узагальнено теоретичні засади розвитку транскордонної співпраці, уточнено сутність основних понять і сформульовано базові принципи, систематизовано фактори ТКС. Проаналізовано європейський і вітчизняний досвід функціонування єврорегіональних об'єднань. Запропоновано методику оцінки результатів транскордонної діяльності й обгрунтовано основні напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення ТКС. Розроблено концептуальні засади розвитку транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України на середньо- та довгострокову перспективу.

         Висвітлено теоретичні положення та розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення механізмів інституційного забезпечення розвитку транскордонного регіону на польсько-українському кордоні. Доведено, що за умов розширеного ЄС організація відповідного інституційного забезпечення розвитку транскордонного регіону як територіальної суспільної системи сприяє підвищенню ефективності використання природно-ресурсного потенціалу території. Наведено структурно-функціональні схеми інституційного забезпечення в організаційному аспекті за умов наявності та відсутності органу транскордонного співробітництва як інтегратора послуг у прикордонному регіоні.

         Досліджено теоретико-методичні підходи щодо обгрунтування ролі транскордонного співробітництва (ТКС) регіонів. Визначено основні важелі стимулювання та обгрунтовано необхідність забезпечення системного підходу щодо управління ТКС у регіоні. Розроблено концептуальні підходи з питань формування фінансово-кредитної та податкової політики у спеціальних економічних зонах. Запропоновано заходи щодо інвестиційного забезпечення розвитку ТКС.

         На підставі аналізу наукової літератури, а також правових актів українського та польського урядів досліджено питання законодавчого та нормативно-правового забезпечення транскордонного співробітництва (ТКС) між даними державами. Виявлено основні закономірності становлення та розвитку цього процесу за умов незалежної України та демократичної Польщі. Висвітлено динаміку розвитку правового регулювання українсько-польських міжрегіональних зв'язків і ТКС (прикордонного співробітництва) у торговельно-економічній, гуманітарній та інших сферах суспільного буття. Досліджено структуру та компетенцію органів, на які покладено функції управління процесом ТКС. Розкрито суть законодавчої та нормативно-правової бази єврорегіональної моделі транскордонного співробітництва у межах єврорегіонів "Буг", "Карпати".

         Досліджено теоретичні та практичні положення щодо державного регулювання транскордонних економічних відносин. Розвинуто термінологічний апарат економічної науки. Класифіковано нормативно-правові акти транскордонного співробітництва. Наведено практичні рекомендації щодо подальшого розвитку українсько-польського транскордонного співробітництва. Визначено заходи їх оптимізації. Опрацьовано польський досвід єврорегіоналізації. Запропоновано основні напрями реформування українського законодавства з питань єврорегіональної політики, гармонізації його з acquis communautaire (законодавством ЄС) та шляхи вдосконалення українсько-польських транскордонних економічних відносин.

         Досліджено теоретичні та методологічні засади державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва у контексті єврорегіонів за участі України. Здійснено оцінювання функціонування європейських єврорегіонів та єврорегіонів за участі України. Визначено та конкретизовано роль держави у процесі розвитку транскордонної співпраці. Розглянуто ймовірні джерела фінансування української частини єврорегіонів та можливості спільного фінансування проектів (програм), спрямованих на їх розвиток. Визначено перспективи подальшого розвитку транскордонного співробітництва в Україні та шляхів його державної підтримки урядом і адміністративно-територіальних одиниць, що здійснюють єврорегіональну діяльність.

         Розроблено теоретико-методичні положення, практичні рекомендації щодо активізації інноваційної діяльності як основи економічного зростання регіону, розвитку інноваційної компоненти транскордонного співтовариства. Розширено поняття "ресурс знань", окреслено визначення міжнародного інноваційного кластера. Доповнено методику оцінки ефективності транскордонного співробітництва. Запропоновано створення та розроблено методичні підходи до реалізації інноваційної моделі такого співробітництва прикордонних регіонів як основи активізації інноваційної діяльності та міжнародної науково-технічної співпраці. Визначено етапи розвитку організаційно-правових форм та інституційної бази моделі. На підставі прогнозування показників інноваційної діяльності розроблено ймовірні сценарії розвитку моделі.

         Обгрунтовано підходи та методичні рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного забезпечення активізації єврорегіонального співробітництва з метою підвищення конкурентоспроможності прикордонних територій. Розкрито світовий досвід транскордонного співробітництва. Визначено роль і функції єврорегіонального співробітництва у територіальному розвитку. Проаналізовано процеси його диверсифікації. Запропоновано формування транскордонних кластерів і використання єврорегіонів як координуючих структур їх діяльності. За цього як керівний орган транскордонного кластера єврорегіон повинен здійснювати організацію та проведення заходів за участю обох сторін у всіх напрямах діяльності, що зумовить зменшення трансакційних витрат і створить передумови виникнення синергетичного та мережевого ефектів. Обгрунтовано доцільність розвитку прикордонних територій шляхом формування транскордонних логістичних кластерів з метою забезпечення конкурентоспроможності прикордоння та транспортних коридорів, наявних на території України.