Досліджено проблеми організаційно-економічного забезпечення регіональної політики залучення іноземних інвестицій, а також особливості політики цього залучення та її значення для соціально-економічного розвитку регіонів за сучасних умов. Розкрито економічний зміст категорій "інвестиції" і "регіональна інвестиційна політика". Проаналізовано теорії іноземних інвестицій у соціально-економічному розвитку регіонів. Досліджено зарубіжний досвід проблем реалізації даної політики. Визначено основні положення, мету та напрямки інвестиційної політики за сучасних умов політичного та соціально-економічного розвитку регіонів. Розглянуто принципи побудови моделі її реалізації. Доведено необхідність кластерного аналізу у процесі залучення іноземних інвестицій в економіку регіону. Висвітлено принципи портфельного інвестування у регіональній політиці залучення іноземних інвестицій. Розглянуто інвестиційну діяльність у невиробничій сфері, зокрема, у галузі туризму, з метою визначення інвестиційної стратегії та напрямків інвестування у цій сфері. Обгрунтовано теоретичні положення та розроблено наукове забезпечення формування даної стратегії. Запропоновано науково-теоретичне обгрунтування концепції залучення зазначених інвестицій в економіку регіону. Сформовано механізм залучення іноземних інвестицій. Розроблено організаційно-економічне забезпечення регіональної політики вилучення іноземних інвестиицій.

         Розвинуто теоретико-методологічні та практичні засади формування й ефективного розвитку продовольчого підкомплексу АПК. Побудовано комплексні, узагальнені структурні моделі продовольчої безпеки, а також продовольчого підкомплексу АПК країни (регіону). Запропоновано методику оцінювання його економічного стану (у цілому та окремих структурних формувань) та ефективності функціонування. Досліджено ретроспективу, сучасний стан і проблеми розвитку продовольчого підкомплексу АПК, детального розглянуто його три складові для України та регіону причорномор'я. Оцінено сучасний стан ринку споживання продовольчих товарів, установлено наявні проблеми. За результатами досліджень визначено основні стратегічні напрями розвитку продовольчого підкомплексу, а саме: формування й ефективне використання ресурсного потенціалу підкомплексу; розвиток підприємництва, інтеграції та кооперації; формування та ефективний розвиток продовольчого ринку. Визначено прогнозні обсяги виробництва та споживання основних видів продовольчої продукції в Україні та її причорноморських областях. Розроблено класифікаційну схему кооперативів.

         Досліджено відносини, пов'язані з іноземним інвестуванням, їх сутність, значення та вплив на суб'єкти реалізації даних відносин. Проаналізовано досвід залучення іноземних інвестицій до нових Федеральних земель Німеччини та вироблення практичних рекомендацій для країн з перехідною економікою, в тому числі - для України стосовно стратегії залучення інвестиційних капіталів до економічного процесу. Значну увагу приділено дигресивній стратегії стимулювання іноземних інвестицій, визначенню їх ефективності та інструментарію реалізації.

         Розглянуто особливості, закономірності та фактори комплексоутворення у галузях виноградарства та виноробства. Розроблено методику оцінки економічної ефективності виноградарсько-виноробного підкомплексу й обгрунтовано оптимальний механізм його функціонування. З використанням системно-структурного підходу вперше сформульовано визначення виноградарсько-виноробного підкомплексу як складного утворення, взаємозв'язок підприємств якого характеризується галузевими, функціональними, територіальними та організаційно-управлінськими структурними аспектами. Обгрунтовано необхідність врахування специфіки сировинного забезпечення виноградарсько-виноробного підкомлексу (вирощування винограду як багаторічної культури) для визначення економічної ефективності його функціонування. Доведено, що дані показники потрібно обчислювати для насаджень у плодоносному віці за кожним ампелографічним сортом. Досліджено питання раціонального розміщення, сортової спеціалізації, визначення економічної ефективності виноградарства та переробки одержаної продукції. Обгрунтовано основні резерви функціонування виноградарсько-виноробного підкомплексу регіону та шляхи удосконалення розвитку розсадництва та сортової спеціалізації. Визначено вплив державного регулювання та фінансово-економічного забезпечення на розвиток виноградарсько-виноробного підкомплексу адміністративної області. Розглянуто питання планування і прогнозування виробничо-економічної діяльності виноградарсько-виноробних підприємств.

         Розкрито економічну природу та чинники, які впливають на сучасний процес переміщення іноземних інвестицій у світі. Досліджено тенденції, які сприяють їх ефективному використанню у промислових регіонах держави. Проаналізовано функціонування та розвиток інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та в спеціальних економічних зонах. Розглянуто умови залучення іноземних інвестицій та визначено територіально привабливі регіональні структури. Удосконалено методи оцінки ефективності функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, обгрунтовано доцільність і напрями орієнтації діяльності у спеціальних економічних зонах Донеччини "Донецьк" і "Азов". Надано рекомендації щодо розвитку внутрішнього економічного простору комплексної спеціальної економічної зони. Запропоновано підхід до формування та здійснення інвестицій у регіоні з урахуванням та використанням можливостей регіонального самоуправління та регулювання ринкових відносин.

         Досліджено теоретичні та практичні аспекти організації ефективної роботи підприємств хлібопродуктового підкомплексу АПК регіону за умов ринку. Проведено комплексну оцінку сировинного потенціалу регіону, ефективності роботи окремих організаційно-технологічних ланок підкомплексу, обгрунтовано напрямки підвищення його економічної ефективності. На основі отриманих результатів розроблено та частково впроваджено на окремих підприємствах хлібопродуктового підкомплексу Тернопільської області систему економічних, організаційно-технологічних та інших заходів, що дозволять підвищити ефективність і збалансованість роботи його окремих ланок та господарської системи загалом.

         Запропоновано шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока за умов кризових явищ в аграрному секторі економіки України. Доведено, що сучасний рівень інвестування сільського господарства, зокрема галузі молочного скотарства, не забезпечує навіть простого відтворення основних засобів. З урахуванням даного фактора обгрунтовано необхідність залучення інвестицій для оновлення та переоснащення галузі молочного скотарства. Розроблено механізм забезпечення мобілізації всіх джерел фінансування інвестицій на підставі створення і налагодження стабільного інвестиційного процесу за умов відповідної державної підтримки галузі.

         Дисертацію присвячено теоретичним та практичним питанням формування економічного механізму залучення іноземних інвестицій в Україну. В дослідженні виявлено і оцінено інвестиційні фактори розвитку національних економік на стадії ринкового трансформування. Проаналізовано інвестиційний клімат України, виявлено значимість іноземних інвестицій в економіці країни. Сформульовано основні напрями удосконалення співпраці з іноземними інвесторами.

         Досліджено проблеми залучення й ефективного використання іноземних інвестицій в АПК України. Проаналізовано сучасний стан і умови інвестиційної діяльності, інвестиційний клімат регіонів. Досліджено вітчизняний із зарубіжний досвід використання іноземних інвестицій. Запропоновано пропозиції щодо поліпшення інвестиційної привабливості АПК України та активізації процесів даного інвестування.