Визначено місце боснійсько-герцоговинського питання у системі зовнішньополітичних пріоритетів Великобританії та Росії. Виявлено внутрішньополітичні та зовнішньополітичні чинники впливу на процес формування та здійснення британської та російської політики щодо Боснії та Герцоговини. Простежено еволюцію поглядів керівництва Великобританії та Росії щодо Османської імперії у цілому та Боснії й Герцоговини зокрема. Охарактеризовано боротьбу у британських та російських правлячих колах з питань зовнішньополітичної орієнтації.

         Вперше у вітчизняній політології комплексно досліджено проблему ядерного нерозповсюдження у світовій політиці. Розроблено концепцію нерозповсюдження ядерної зброї, ідентифіковано основні теоретичні підходи щодо вирішення даної проблеми, удосконалено її понятійний апарат. З'ясовано провідні мотиви розповсюджувачів ядерної зброї. Проаналізовано еволюцію, сучасний стан та загрози режиму нерозповсюдження ядерної зброї, розглянуто політику офіційно визнаних та де-факто ядерних держав. Визначено нові та потенційні загрози існуючому режиму та можливі заходи щодо їх нівелювання. Особливу увагу приділено вивченню проблеми існування та зміцнення Договору нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як правової основи режиму нерозповсюдження. Визначено недоліки ДНЯЗ та запропоновано заходи щодо їх подолання.

         Досліджено феномен євразійства та вплив його сучасної варіації (неоєвразійства) на політичне життя Російської Федерації. Розкрито особливості неоєвразійства як політичної концепції й ідеології, розглянуто основні напрями його розвитку. Визначено передумови, причини та джерела формування євразійської доктрини та її подальшої еволюції до варіанта неоєвразійства, охарактеризовано його складові. Доведено провідну роль геополітичної складової в сучасному неоєвразійстві, показано її вплив на формування основних напрямів його розвитку. Досліджено прояви неоєвразійської концепції у внутрішній і зовнішній політиці Російської Федерації, зокрема в інтеграційних російських спробах на пострадянському просторі. Проаналізовано шляхи вирішення українського питання в євразійській доктрині й її сучасному варіанті. Здійснено прогноз впливу неоєвразійства на українські політичні реалії. Запропоновано загальний прогноз розвитку неоєвразійства в сучасному політичному житті Росії.

         Уперше у вітчизняній науці здійснено комплексний аналіз політики Росії щодо польського питання у роки Першої світової війни. Висвітлено еволюцію поглядів і рішень офіційних кіл Росії щодо розв'язання польської проблеми за умов боротьби між воюючими сторонами. З використанням опублікованих і неопублікованих архівних матеріалів досліджено аспекти обговорення польського питання законодавчими установами. Введено до наукового обігу широке коло архівних джерел, документального матеріалу, що дозволило більш об'єктивно визначити позицію російської громадськості стосовно польської проблеми. Уперше проаналізовано польське питання у контексті більшовицької революційної стратегії у Центральній і Східній Європі.

Вступ 3
1. Державний лад в Росії ХІХ початку ХХ століття 6
2. Реформи у Росії ХІХ століття 7
3. Суспільний лад царської Росії 13
4. Революція в Росії і виникнення та розвиток радянської держави і права 14
5. Державний і суспільний лад Росії за часів “розвинутого соціалізму” 27
Висновок 38
Література: 39

         Розкрито сутність трансатлантичних відносин після завершення "холодної війни". Проведено комплексний аналіз природи трансатлантичних відносин, досліджено типи та лінії взаємовідносин між США та ЄС у системі координат "партнерство - суперництво". Встановлено залежність відносин США - ЄС від зміни характеристик міжнародної системи та безпосередньо під впливом еволюції європейських інтеграційних процесів, зокрема політичної та безпекової складової. Проаналізовано вплив політичної природи двох суб'єктів міжнародних відносин на еволюцію двосторонніх відносин. Проведено дослідження впливу трансатлантичних відносин на перспективи інтеграції України в європейські та євроатлантичні структури.

         Досліджено комплекс загальнотеоретичних проблем, пов'язаних з виникненням, розвитком, функціонуванням стримувань і противаг в системі поділу влади. Сформульовано визначення базових понять опорно-категоріального апарату теорії стримувань і противаг. Визначено ознаки та зміст системи взаємного стримування між гілками влади. Розглянуто фактори, що обумовлюють специфіку дії стримувань і противаг. Виявлено закономірності розвитку систем поділу влади за умов різних форм правління. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення системи забезпечення рівноваги між гілками влади в Україні.

Балканська політика Росії 1908 - 1913 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 [Електронний ресурс] / Т.О. Ваколюк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 21 с. — укp.
Розглянуто актуальну проблему розвитку балканської політики Російської імперії на початку XX ст., висвітлено її вплив на подальшу історію південнослов'янських держав. З'ясовано вплив балканських регіональних кризових ситуацій на формування політики провідних держав Європи та Росії. Проаналізовано погляди політичного керівництва Росії, його програми та дипломатичну діяльність стосовно балканських країн у даний хронологічний період, спрямовані на забезпечення виконання власних завдань у регіоні, зокрема щодо зміни статусу чорноморських проток Босфору та Дарданелл. Простежено вплив внутрішніх і зовнішніх факторів на зміни зовнішньополітичного курсу царського уряду. Досліджено дипломатичні дії Росії, спрямовані на об'єднання слов'янських держав Балканського півострова й утримання їх російської орієнтації. Висвітлено зовнішню політику Російської імперії напередодні та під час Балканських воєн. Простежено вплив наслідків воєнних дій на міжнародну ситуацію в Європі напередодні Першої світової війни.

         Проаналізовано проблеми реалізації зовнішньополітичних інтересів держави інформаційними засобами за умов міжнародних криз. Розглянуто процеси формування та реалізації інформаційної зовнішньополітичної стратегії, систематизовано теоретичні та прикладні проблеми застосування інформаційно-комунікативних інструментів впливу на зовнішні аудиторії. Досліджено сучасні тенденції в організації міжнародних комунікаційних потоків за кризових умов та практику діяльності у даній сфері держав, які істотно впливають на формування та реалізацію зовнішньої політики України. Створено концепцію, узагальнено проблеми її реалізації у міжнародному аспекті та побудовано нову модель інформаційної зовнішньополітичної стратегії. На підставі вивчення досвіду інформаційного протистояння під час антитерористичної кампанії встановлено характер інформаційної зброї "масового психічного ураження", спрямованої на зниження відчуття безпеки, поширення паніки та страху. Показано, що не тільки масова свідомість, але й політичні інститути, економічна та культурно-цивілізаційна система в цілому стають метою подібних інформаційних впливів. Визначено провідні тенденції в інформаційному забезпеченні зовнішньої політики США за умов сучасного кризового стану системи міжнародної безпеки, а також закономірності здійснення зовнішньополітичних комунікацій російською елітою у пострадянських країнах. Наведено пропозиції щодо формування сучасної державної інформаційної стратегії України у сфері зовнішньої політики.