Досліджено теоретико-методологічні, адміністративно-правові й організаційні засади та напрямки співробітництва України та ЄС. Визначено шляхи виведення зазначеного співробітництва на якісно новий рівень. Досліджено проблематику сучасного розширення ЄС у зв'язку з поглибленням його інтеграційних процесів. Визначено категоріальний апарат європейської інтеграції. Запропоновано підхід до формування зваженої системи органів державної влади України (до складу якої входить публічна адміністрація), компетенція яких пов'язана з налагодженням співробітництва України та ЄС, а також спільних органів Україна - ЄС. Досліджено сучасний стан і перспективи розвитку інституційного механізму адаптації адміністративного законодавства України до Європейського адміністративного простору. Проаналізовано специфіку формування та розвитку правової бази співробітництва України та ЄС за сучасних умов. Запропоновано адміністративно-правові й організаційні заходи щодо вдосконалення співробітництва України та ЄС у пріоритетних сферах.

         Досліжено стан і перспективи торговельно-економічного співробітництва між групами країн з різними рівнем економічного розвитку на прикладі групи країн Африки Карибського та Тихоокеанського басейнів (АКТ) з країнами ЄС. Проаналізовано концептуальні підходи до аналізу виникнення та подальшої еволюції інтеграційних процесів як форми економічного співробітництва країн з різним рівнем економічного розвитку. Виявлено визначальну роль колонізації у встановленні економічних зв'язків країн АКТ з ЄС, а також специфіку різнорівневої співпраці, що відбувається всередині групи країн АКТ, та у масштабах світового господарства. Проведено оцінювання економічного потенціалу африканськмих країн АКТ у аспекті їх участі в системі міжнародного поділу праці. Проаналізовано існуючі альтернативні напрями розширення співробітництва між африканськими країнами АКТ і ЄС. Визначено перепони на шляху інтеграції африканських країн АКТ у світове господарство на регіональному та глобальному рівнях. На підставі сегментарного аналізу конкурентоспроможності основних статей експорту Анголи запропоновано прогнозні оцінки та визначено шляхи оптимізації економічного співробітництва Анголи з ЄС. Сформульовано концепцію розвитку економічного співробітництва Анголи з ЄС, що є оптимальною моделлю співробітництва між групами країн, а також між окремими країнами з різним рівнем економічного розвитку.

         Досліджено теоретичні засади та проаналізовано функціонування організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва. Вивчено взаємозв'язок між категоріями прикордонного й інших видів міжнародного співробітництва. Здійснено класифікацію організаційних форм, чинників, причин і наслідків прикордонної співпраці. Визначено роль ділової культури та спільних викликів у системі управління співробітництвом. Обгрунтовано структуру та наведено динамічну схему організаційно-економічного механізму прикордонного співробітництва. Виявлено статистичні та культурні відмінності в оцінюванні та здійсненні співробітництва. З'ясовано причини та запропоновано заходи щодо вирішення проблем прикородонної співпраці.

         Розроблено моделі транскордонного співробітництва (ТКС) у системі забезпечення економічної безпеки держави. Проаналізовано функціональні взаємозв'язки між рівнем економічної безпеки та масштабами здійснення транскордонного співробітництва прикордонного регіону. Уточнено й адаптовано категорійний апарат, що дозволило розмежувати поняття "транскордонний регіон" та "прикордонний регіон". Обгрунтовано роль ТКС в інтеграційному процесі та регіонального розвитку. Узагальнено методи оцінювання рівня економічної безпеки прикордонного регіону (з урахуванням індикаторів-стимуляторів - площі території, кількості населення, обсягів інвестицій, виробництва промислової продукції, продукції сільського господарства, експорту, імпорту, а також індикаторів-дестимуляторів). Узагальнено європейський досвід транскордонного співробітництва. Досліджено сучасні тенденції розвитку прикордонної торгівлі, транскордонного руху капіталів, інтелектуальних і трудових ресурсів. Виявлено проблеми транскордонного співробітництва в Україні. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення інституційних засад системи економічної безпеки до вимог і практики європейського співробітництва. Обгрунтовано стратегічні рішення та методи посилення інтеграції прикордонних регіонів.

         Розкрито особливості форм співробітництва держав з міжнародними економічними організаціями (МЕО), які розглянуто як комплексне явище, а також визначено шляхи вдосконалення правового регулювання їх застосування Україною. Наведено перелік основних форм співробітництва держав з МЕО, джерела права, норми якого впливають на склад і порядок застосування таких форм; досліджено зміст, характерні риси, умови застосування форм співробітництва держав з МЕО; встановлено їх співвідношення між собою. Виявлено недоліки національного законодавства України, що негативно впливають на використання нею форм співробітництва з МЕО, сформульовано пропозиції щодо їх усунення.

         Досліджено теоретичні та методологічні засади державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва у контексті єврорегіонів за участі України. Здійснено оцінювання функціонування європейських єврорегіонів та єврорегіонів за участі України. Визначено та конкретизовано роль держави у процесі розвитку транскордонної співпраці. Розглянуто ймовірні джерела фінансування української частини єврорегіонів та можливості спільного фінансування проектів (програм), спрямованих на їх розвиток. Визначено перспективи подальшого розвитку транскордонного співробітництва в Україні та шляхів його державної підтримки урядом і адміністративно-територіальних одиниць, що здійснюють єврорегіональну діяльність.

         Теоретично обгрунтовано положення, що впровадження відкритих систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва сприятиме формуванню віртуальних організаційних структур, для яких характерними є переваги зовнішньої (ринкової) та внутрішньої (внутрішньофірмової) взаємодії. Відзначено, що дані системи дають можливість економити час та кошти під час пошуку партнерів та укладання угод. Запропоновано структурно-функціональні схеми інформаційної системи "Транскордонне співробітництво". Визначено поняття "інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва" як економічної категорії, суть якої полягає у стимулюванні інформаційного обміну між суб'єктами транскордонного співробітництва. Здійснено класифікацію проблем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері за причинно-наслідковою ознакою. Розвинуто графічні моделі зміни ситуації внаслідок зменшення інформаційних витрат на ринках різних типів.

         Розроблено наукові підходи щодо забезпечення розвитку транскордонного співробітництва (ТКС) в Україні. Досліджено особливості взаємодії прикордонних адміністративно-територіальних одиниць України та суміжних держав. Узагальнено теоретичні засади розвитку транскордонної співпраці, уточнено сутність основних понять і сформульовано базові принципи, систематизовано фактори ТКС. Проаналізовано європейський і вітчизняний досвід функціонування єврорегіональних об'єднань. Запропоновано методику оцінки результатів транскордонної діяльності й обгрунтовано основні напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення ТКС. Розроблено концептуальні засади розвитку транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України на середньо- та довгострокову перспективу.

         Досліджено передумови та причини створення вишеградського блоку, показано його роль в інтеграції Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини до ЄС і НАТО. Висвітлено основні етапи та проблеми розвитку співробітництва Вишеградської четвірки у контексті процесу європейської інтеграції. Розглянуто особливості становлення та функціонування системи та механізмів багатосторонньої взаємодії країн-членів даного міжнародного регіонального об'єднання. Узагальнено історичний досвід співробітництва країн "Вишеграду", проаналізовано тенденції розвитку вишеградської співпраці у структурі Європейського Союзу. Акцентовано увагу на координації зовнішньої політики й євроатлантичній солідарності РП, УР, ЧР і СР. Охарактеризовано стан і перспективи зв'язків України з країнами Вишеградської групи.