Досліджено теоретичні, методологічні та практичні засади обліку та контролю загальновиробничих витрат на гірничо-збагачувальних підприємствах. Визначено місце та роль гірничорудної галузі в економіці України. Виявлено характерні особливості діяльності підприємств, що впливають на побудову облікових і контрольних систем. Уточнено економічну суть витрат і виробничої собівартості продукції за сучасних умов. З'ясовано значущість виробничого обліку у загальній обліковій системі гірничо-збагачувальних підприємств та розроблено рекомендації щодо його організації. Запропоновано методику аналітичного обліку загальновиробничих витрат, що забезпечує єдність інформаційних потреб всіх користувачів інформації. Обгрунтовано доцільність виокремлення у загальній системі внутрішньогосподарського контролю двох функціональних підсистем, а саме: внутрішньоекономічного та бюджетно-аналітичного контролю. Вдосконалено склад об'єктів контролю та їх зв'язок з суб'єктами.

         Досліджено сучасні інструменти та методи оцінки економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних підприємств. Доведено доцільність використання показника, який характеризує власний капітал підприємства та величину його приросту за період, що оцінюється, в системі показників оцінки результатів економічної діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК). Для визначення приросту власного капіталу запропоновано проводити оцінку придбаних основних засобів за їх корисністю. Модифіковано алгоритм визначення показника прибутку від реалізації продукції з урахуванням знижок під час погашення дебіторського боргу та зобов'язань і сум обслуговування цих боргів. Обгрунтовано доцільність використання у якості показника економічного результату діяльності ГЗК показника економічної міцності, розрахованого як різницю фактичного та порогового обсягів виробництва з використанням витрат матеріальних ресурсів у натуральному вираженні. З метою оцінки доцільності інвестиційного проекту запропоновано використовувати величину приросту запасу економічної міцності. Результати наукового дослідження впроваджено на ВАТ "ІнГЗК", "ПівнГЗК", "ПівдГЗК".

         Розроблено теоретико-методичні положення та практичні рекомендації щодо оцінки інноваційного потенціалу промислових підприємств, а також аналітичне забезпечення його моніторингу на прикладі машинобудування. Удосконалено методичні засади оцінювання інноваційного потенціалу підприємства. Систематизовано його типи залежно від домінування матеріальної або інтелектуальної складової. Розроблено інструментарій моніторингу й аналізу інноваційного потенціалу промислових підприємств, а саме: комплексну модель виміру й оцінки даного потенціалу як функцію від його матеріальної та інтелектуальної сладових, модель відображення інноваційного потенціалу промислових підприємств, яка відображає цей потенціал як координати у двовимірному просторі його оцінок залежно від співвідношення матеріальної та інтелектуальної складових.

         Обгрунтовано можливість підвищення ефективності використання основних фондів марганцевих гірничо-збагачувальних підприємств шляхом впровадження диверсифікації виробництва на базі початкового та оперативного синергізму. Визначено, що на сучасних гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК) доцільно впроваджувати концентричний вид диверсифікації. Теоретично досліджено залежність рентабельності марганцевої руди від рентабельності основних фондів, що дає змогу кількісно оцінити вплив економічних важелів щодо управління ефективністю використання фондів ГЗК на показники прибутковості. З метою визначення економічної ефективності початкових етапів диверсифікації виробництва запропоновано використовувати зниження рівня беззбитковості функціонування підприємства. Розроблено теоретичні положення щодо розрахунків оптимальної величини сукупних постійних витрат для двох видів продукції. Запропоновано методику оптимального розподілу інвестицій з метою створення та обслуговування основних фондів диверсифікаційних проектів.

         Розроблено теоретичні засади, методичні підходи та рекомендації щодо вдосконалення формування та використання трудового потенціалу промислового підприємства. Визначено суть поняття "трудовий потенціал" та запропоновано класифікації факторів формування й використання трудового потенціалу. Детально проаналізовано його структурні зрушення на підприємствах України та зміни складових елементів. Обгрунтовано визначення трудового потенціалу як об'єкта реінжинірингу. Запропоновано вдосконалення процесу використання трудового потенціалу за допомогою методології реінжинірингу.

         Розроблено питання, які дозволяють побудувати дієздатний економічний механізм управління продуктивністю підприємства. Обгрунтовано комплексну систему показників вимірювання продуктивності, яка базується на концепції виробничої функції. Досліджено тенденції факторної продуктивності гірничо-збагачувальних комплексів (ГЗК) Кривбасу. Доказано необхідність управління продуктивністю через виділення контрольованих фінансових втрат та розробку заходів щодо їхньої мінімізації. Розроблено методику визначення контрольованих фінансових втрат підприємства. Запропоновано впровадження показника загальної факторної продуктивності. На основі удосконаленої багатофакторної моделі вимірювання продуктивності виконано порівняння ринкових позицій Північного ГЗКу та його конкурентів, визначено розмір підвищення продуктивності для компенсації реальних фінансових втрат, розраховано зміну основних показників при різних варіантах зростання загальної факторної продуктивності. Удосконалено методику оцінки продуктивності управлінської праці шляхом визначення її зв'язку із стратегічним положенням підприємства, встановлено її оптимальний рівень.

         Обгрунтовано нові підходи до вирішення питань організації обліку й аналізу паливно-енергетичних ресурсів відповідно до сучасних вимог управління як особливого різновиду господарських засобів. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення порядку класифікації паливно-енергетичних ресурсів на гірничо-збагачувальних підприємствах. Визначено основні напрямки удосконалення організації та методики обліку паливно-енергетичних ресурсів, що не набувають форми виробничих запасів. Подано рекомендації щодо вдосконалення методики оперативного контролю використання паливно-енергетичних ресурсів за умов АРМ-бухгалтера. Рекомендовано методику аналізу ефективності енергозабезпечення всього технологічного циклу. Розроблено економіко-математичні моделі питомого електроспоживання з урахуванням особливостей гірничо-збагачувального виробництва.

         Проаналізовано сучасний стан теорії та практики оцінювання конкурентоспроможності підприємств. Запропоновано методику комплексного рейтингового оцінювання конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних підприємств, яка передбачає врахування комплексного впливу розширеної сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів, що дозволяє визначати й обгрунтовувати склад економічної моделі конкурентоспроможності. Вирішено проблему різних розмірностей і економічної природи її факторів за рахунок використання рейтингових оцінок, дозволяє обгрунтовувати резерви та найбільш перспективні напрями підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств. Запропоновано та теоретично обгрунтовано показник ринкової конкурентної позиції підприємств. Розроблено механізм визначення та використання резервів підвищення конкурентоспрможності підприємства, який дозволяє економити ресурси, спрямовані на її підвищення, за рахунок виявлення конкретних проблем і розробки відповідних рекомендацій.

         Розроблено теоретичні та методичні положення, прикладні рекомендації щодо формування й оцінювання інноваційного потенціалу промислових підприємств. Розкрито суть інноваційного потенціалу підприємства як системи, складовими якої є підсистеми: інноваційні ресурси, інноваційна активність менеджменту, зовнішні комунікаційні інноваційні мережі, інноваційний результат, а також елементи (конкретні показники, які характеризують кожну підсистему) та резерви. Проанаалізовоно існуючі методики формування й оцінювання інноваційного потенціалу підприємства, виявлено їх переваги та недоліки. Розроблено методику оцінювання даного потенціалу промислових підприємств. Проведено апробацію наведених методичних рекомендацій на підприємствах легкої промисловості. Обгрунтовано методичний підхід щодо оцінювання ефективності використання інноваційного потенціалу на підставі визначення його впливу на ринкову вартість підприємства.