Обгрунтовано теоретико-методологічні засади управління регіональним розвитком за умов перехідної економіки України. Визначено структурні рівні інституціональної підсистеми управління регіональним розвитком в Україні. Розкрито методологічні та методичні підходи до використання прогнозних, програмних і стратегічно-планових інструментів у механізмі державного регулювання даного розвитку. Розроблено наукові рекомендації щодо розподілу повноважень і підвищення ефективності взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування під час здійснення управління регіональним розвитком.

         Розроблено теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації щодо удосконалення керування регіональним розвитком. Визначно особлиовсті, характер та актуальні проблени даного процесу за перехідної економіки. Науково обгрунтовано методологію формування систем керування регіональним розвитком. Розроблено інституційно-економічний механізм його реалізації та охарактеризовано основні структурні елементи та рівні розвитку інституційних підсистем керування. Обгрунтовано ефективні шляхи підвищення ефективності використання регіональних ресурсів і методи оптимізації інвестиційно-інноваційного потенціалу. Розроблено концепцію керування регіональним розвитком з метою подальшого соціально-економічного зростання держави та забезпечення стабільного функціонування економічної системи країни.

         Досліджено та розроблено проблемно-орієнтовану теорію, методологію та інструментарій аналізу і синтезу автоматизованого управління сталим розвитком об'єктів господарської діяльності (ОГД), а саме: виробничих або обслуговувальних підприємств, організацій, установ. Розвиток є обов'язковою умовою ефективного функціонування за ринкових умов. Проаналізовано методи дослідження сталого розвитку складних систем, показано роль управління у процесі розвитку. Вивчено вплив зовнішнього середовища на розвиток ОГД. Розглянуто питання координаційного управління в ОГД. Проведено аналіз стану автоматизованих систем керування (АСК) ОГД, моделей і технологій управління інформаційними ресурсами ОГД. Виявлено орієнтацію сучасних ERP і CIM-систем на інформаційне забезпечення процесів функціонування. Для вирішення всіх завдань управління розвитком ОГД необхідне створення підсистеми управління розвитком у складі АСК ОГД. Розроблено методологію управління сталим розвитком ОГД. Проаналізовано завдання вибору моделей і методів координації для оптимізації ОГД. Розроблено моделі координації системи. Створено методологію оцінювання стану ОГД. Запроваджено для використання узагальнений показник сталості розвитку. Розглянуто питання вибору оптимальної стратегії ризику. Досліджено методи й моделі планування, а також оптимізації розвитку ОГД. Побудовано матрицю визначення розмірів фонду розвитку для різних стратегій. Вивчено проблему вибору ефективних технологій та інструментальних засобів реалізації підсистеми управління розвитком ОГД.

         Досліджено теоретичні проблеми та прикладні аспекти управління економікою регіону, надано оцінку нормативно-правової бази його управління. Визначено особливості розвитку регіонів, пов'язані зі зміною економічного курсу та спрямованістю на формування реального сектора економіки. Доведено, що управління сталим розвитком регіону передбачає реорганізацію системи управління та формування структуротвірних факторів в економіці регіону, достатнє фінансове забезпечення та покращення інвестиційного клімату. Запропоновано методологічні підходи щодо удосконалення концептуальних основ регіональної промислової політики. Наведено пропозиції щодо використання зарубіжного досвіду у формуванні інформаційних ресурсів, акцентовано увагу на удосконаленні регіональної статистики.

         Визначено суть та механізми розвитку кризових процесів у відкритій системі підприємства за умов перехідної економіки, удосконалено класифікації сучасних видів криз та основних факторів впливу на виникнення кризових явищ. Уточнено зміст поняття "криза підприємства" та "реструктуризація". Обгрунтовано необхідність застосування концепції управління вартістю компанії для антикризового управління підприємством. Удосконалено класифікацію та оцінку існуючих методів і методик діагностики глибини та масштабів розвитку кризових явищ. Розширено систему сучасних інструментів антикризового управління на підприємстві та надано рекомендації щодо їх практичного застосування. Вперше розроблено матрицю діагностики фінансового стану та антикризового управління підприємством на основі концепції управління вартістю компанії з урахуванням структури капіталу. Обгрунтовано методику визначення й управління економічним прибутком підприємства на базі бюджету руху грошових коштів.

         Розглянуто особливості функціонування підприємства за сучасних умов перехідної економіки. Виявлено зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на ефективність роботи підприємства. Досліджено еволюцію та загальносвітові тенденції трансформації організаційних структур управління у процесі розвитку ринкових відносин. Наведено класифікацію організаційних структур управління підприємством, а також встановлено розходження у їх формуванні, які відповідають виробничій та ринковій орієнтації. Узагальнено та систематизовано існуючі класифікації функцій управління. Значну увагу приділено концептуальним положенням функціональної моделі управління підприємством. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід розробки та реалізації методів планування управлінського персоналу. Показано відсутність мотивації та економічної відповідальності даного персоналу за нових умов господарювання. Обгрунтовано необхідність та запропоновано новий підхід планування управлінського персоналу на основі структурно-функціонального аналізу. Розроблено критерії оцінки ефективності управління та методику планування чисельності управлінського персоналу, з урахуванням ринкових цілей підприємства. Встановлено необхідність підвищення рівня економічної підготовки управлінців, а також запропоновано відповідні заходи.

         Науково обгрунтовано та запропоновано концепцію та методологічні засади управління розвитком підприємства, методологічне підгрунтя формування механізму даного управління та його локальних механізмів - управління цілями розвитку, діагностики та прийняття рішень з метою управління розвитком. Розвинуто синергетичний підхід і його категоріальний апарат, який передбачає врахування циклічної поведінки підприємства, що розвивається у дисипативному оточенні. Запропоновано методологічний підхід щодо ретроспективної та перспективної діагностики рівня та тенденцій розвитку підприємства на підставі визначення стадії та фази циклу його розвитку. Розвинуто методологічне забезпечення реалізації запропонованих механізмів, яке містить відповідні методики, а саме: алгоритми та технології, комплекс економіко-математичних моделей, що є інструментарієм розв'язання завдань дослідження.

         Розроблено цілісну концепцію управління промисловістю регіону за умов перехідної економіки, а також механізм та систему заходів стосовно основних напрямів стабілізації та підвищення ефективності розвитку промислового комплексу. Обгрунтовано концептуальні засади завершення приватизації в Україні. Наведено рекомендації щодо оцінки майна приватизованих підприємств з урахуванням потенційного прибутку, базуючись на формулі капіталізованого прибутку та об'єктивній оцінці результатів конкурсів з придбання контрольних пакетів акцій. Запропоновано шляхи подолання взаємних неплатежів завдяки створенню вертикальних асоціацій, що працюють з метою створення кінцевого продукту, а також висвітлено основні напрями державної підтримки підприємництва. На підставі аналізу формування регіональних і місцевих бюджетів в Україні та за кордоном розроблено нормативний метод формування регіональних бюджетів. Сформовано невідкладні заходи щодо економічного стимулювання розвитку та підвищення ефективності функціонування промислового комплексу регіону. Наведено рекомендації щодо організації внутрішньофірмового планування за умов змішаної економіки з використанням матричних моделей. Створено методики: оперативного управлінського аналізу господарської діяльності підприємства за її різних періодів; оперативного техніко-економічного аналізу; оцінки ефективності інвестиційних проектів, що фінансуються за допомогою кредитних ліній.

         Викладені результати дослідження проблем розвитку особистих господарств населення в умовах перехідної економіки. Розглядаються питання вирішення продовольчої проблеми і підвищення рівня життя сільського населення, формування на селі ринкового середовища шляхом створення малих підприємств, фермерських господарств, кооперативів. Намічені концептуальні підходи сприяння розвитку нових форм господарювання на селі.