Розкрито суть і механізми формування зовнішньоекономічної стратегії держави, проаналізовано теоретичні підходи та концепції формування моделей відкритості економіки за умов інтеграції до світової економіки. Розглянуто питання стосовно впливу інтеграційних процесів на динаміку макроекономічних показників. Здійснено оцінку динаміки й основних тенденцій розвитку зовнішньоекономічної діяльності України , зокрема з країнами Європи. Визначено детермінанти економічної безпеки держави у контексті її європейської інтеграції. Запропоновано економіко-математичну модель, що дає змогу визначити найбільш значущі фактори державного впливу на зростання ВВП з метою нівелювання негативних наслідків інтеграційних процесів . На підставі дослідження й аналізу статистичних даних розраховано рівні еквівалентного мита та визначено наслідки вступу України до Світової організації торгівлі для металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості. Висвітлено пріоритетні напрямки подальшого розвитку національної економіки за умови дотримання економічної безпеки у контексті інтеграції України в європейський економічний простір.

Визначено основні напрямки розвитку міжнародної торгівлі за участі України за умов посилення регіонально- інтеграційних процесів . Досліджено теоретико-методологічні основи міжнародної торгівлі за регіоналізації світогоспоодарського розвитку. Проаналізовано концепції даної торгівлі, теоретичні засади міжнародної економічної інтеграції, напрями та зміст інтеграційної регіоналізації у сучасній світовій економіці. Охарактеризовано регіоналізацію міжнародної торгівлі за умов розвитку інтеграційних процесів . Проаналізовано вплив регіональної інтеграції на міжнародні торгівельні процеси, роль торгівельної та конкурентної політки ЄС розвитку міжнародної торгівлі, вплив ЄС на розвиток зовнішньоекономічної діяльності України . З метою вдосконалення даної діяльності за умов регіоналізації міжнародної торгівлі визначено напрямки багатостороннього тарифного співробітництва за участі держави та напрямки розвитку української економіки з поглибленням співпраці з ЄС, а також запропоновано шляхи подолання основних загроз економіці України за умов міжнародної економічної інтеграції.

Наведено теоретичне обгрунтування можливостей фіскального регулювання діяльності інвесторів-нерезидентів за умов інтеграційних процесів . Показано значення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) для зростання економіки та підвищення її конкурентоспроможності. Проаналізовано надходження ПІІ в Україну з різних інтеграційних угруповань і розроблено пропозиції щодо залучення капіталів нерезидентів у контексті економічного прагматизму. Розкрито значення фіскального регулювання як складової державного механізму управління інвестиційною діяльністю нерезидентів в Україні. Виявлено тенденції залучення ПІІ в економіку України за ознаками нерезидентства. Визначено масштаби, специфіку та проблеми інвестиційної діяльності нерезидентів в Україні. Проаналізовано особливості функціонування спільних підприємств, підприємств зі стовідсотковими іноземними інвестиціями (іноземних підприємств), транснаціональних корпорацій, спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку. Запропоновано селективні регулятивні механізми оподаткування з метою стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності нерезидентів. З'ясовано, що найбільш вагомими для підвищення конкурентоспроможності, реструктуризації та зростання економіки є пільги, що надаються з податку на прибуток і мають інноваційний характер. Рекомендовано терміни надання податкових пільг встановлювати відповідно до тривалості інноваційних циклів.

Дисертацію присвячено дослідженню інтеграційних процесів у Чорноморському регіоні в умовах створення і діяльності організації Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС). За допомогою багатовимірного аналізу висвітлено передумови, проблеми і основні складові інтегрування чорноморських держав. Показано історичну та поточну специфіку Чорноморського регіонального співробітництва, досліджено роль України і Туреччини в розвитку інтеграційних процесів у регіоні Чорномор'я, сформульовано пропозиції щодо використання накопиченого досвіду.

Досліджено засади та механізми інтеграційних процесів , що відбуваються у контексті міжсуспільної комунікації. Визначено, що об'єднання суспільства залежить від рівня сформованості їх Я-концепцій, а також від сумісності, здатності до адаптації у спільному соціокультурному середовищі та стратегій прямого та прихованого впливу, вжитих стосовно учасників взаємодії. Запропоновано визначення соціокультурної кодової системи суспільства, яка уособлює ознаки зазначеного суспільства як актора міжсуспільної взаємодії. Виділено соціокультурні коди "прийнятого" (визначення інформації зовні як сумісної) та "чужорідного" (спрямовні на збереження унікальних рис), а також зазначено стратегії моделювання їх складу шляхом використання імпліцитних чи відвертих інтенцій за умов розгортання інтеграційних процесів . На прикладах сучасних суспільств проілюстровано різні стадії сформованості Я-концепції суспільства, а також визначено засади комунікативної, стратегічної чи фатичної взаємодії між ними. Виокремлення з інтеграційних процесів коагуляції (стихійного об'єднання за умов загрози) та ітерації (утворення спільного середовища шляхом урегулювання протиріч) дозволяє висвітлити перспективи подальшого дослідження механізмів і наслідків утворення суспільних об'єднань в інформативну епоху сьогодення.

: автореф. дис... канд. іст. наук: 26.00.05 [Електронний ресурс] / Ганна Олександрівна Андрес; НАН України ; Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства. — К., 2009. — 20 с. — укp.

Доведено, що Магриб є автономною субрегіональною підсистемою в системі міжарабських відносин. Проаналізовано чинники, що зумовили формування цієї субрегіональної спільноти. На підставі аналізу домінуючих тенденцій процесів об'єднання в Північній Африці виокремлено основні етапи їх розвитку. Досліджено політичні передумови створення Союзу арабського Магрибу (САМ). Визначено етапи його функціонування. Проаналізовано причини, що зумовили уповільнення темпів інтеграційних процесів в магрибинському субрегіоні. Досліджено вплив конфліктів в Північній Африці на ефективність діяльності САМ. Запропоновано конкретні шляхи зниження негативного впливу конфліктів на розвиток інтеграційних процесів в субрегіоні. Виокремлено етапи еволюції політики Європейського Союзу щодо країн Магрибу, досліджено її вплив на розвиток доцентрових та відцентрових тенденцій в Північній Африці. Зроблено висновок, що взаємозалежність двох регіонів надалі має характер асиметричної взаємозалежності. Визначено пріоритетні сфери розвитку відносин України з країнами Магрибу.

Визначено теоретичні засади міжнародної інтеграції. Розглянуто суть і рівні регіональних інтеграційних процесів , запропоновано їх класифікацію за різними класифікаційними ознаками, а саме: змістом, функціями, рівнями, пріоритетними формами співробітництва. Здійснено аналіз теоретичних шкіл і концепцій регіональної інтеграції. Досліджено соціально-економічні наслідки й ефективність даних процесів . Проаналізовано участь України в регіональних інтеграційних угрупуваннях, досліджено інтенсивність і встановлено особливості перебігу дослідженого процесу у рамках ЧЕС і ГУАМ. Розглянуто проблеми та перспективи участі України в євро інтеграційних процесах, з'ясовано особливості тенденцій регіональної інтеграції в рамках СНД. Визначено напрями оптимізації механізмів проникаючої та політичної інтеграції України . Запропоновано моделі моно- та поліцентризму регіональної інтеграції. Визначено напрямки удосконалення механізму інтеграції. Розроблено методичний підхід до оцінки соціально-економічних наслідків і механізм поширення ефекту мультиплікатора участі країни у регіональних інтеграційних процесах.

Розроблено теоретико-методичні засади та практичні підходи щодо удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку соціального комплексу регіону за умов інтеграційних процесів з урахуванням світового й вітчизняного досвіду. Обгрунтовано визначення соціального комплексу регіону, зроблено структурну інтерпретацію системи його управління з урахуванням тенденцій світового ринку та перехідної економіки України , інтеграції держави до європейських структур. Розроблено методичні підходи до формування й визначено пріоритети розвитку соіального комплексу Харківщини за видами діяльності з урахуванням інтеграційних процесів . Створено модель прогнозування розвитку об'єктів соціального комплексу регіону на підставі визначення вигідності їх розміщення щодо інтенсивності купівельних потоків з використанням методів парних порівнянь і розміщення пріоритетів. Запропоновано модель визначення ефективності діяльності об'єктів соціального комплексу з застосуванням кореляційно-регресійного аналізу.