Досліджено питання походження й функціонування обласних привілеїв Волині та Київщини у другій половині XV - першій третині XVI ст., до видання Першого Литовського Статуту (у вересні 1529 р.), норми яких були визначені принципами судовоадміністративного та соціально-економічного життя кожного регіону. Здійснено порівняльний аналіз привілеїв з грамотами інших земель Великого князівства Литовського, загальноземським привілеєм 1447 р., Руською Правдою, Першим Литовським Статутом і запропоновано реконструкцію архетипних грамот, а також визначено терміни їх одержання. Розроблено постатейний розподіл грамот, систематизовано норми за спорідненими галузями права. Досліджено функціонування судової системи Волині та Київщини у контексті положень уставних грамот. Розглянуто питання реалізації артикулів, які визначали основні принципи податкової системи, повинностей і соціальних відносин.

Уперше в українській етнології та керамології проаналізовано архівні та літературні джерела з питань слобожанського гончарства. Досліджено соціально-економічні умови розвитку гончарства в Слобожанщині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст., з'ясовано причини занепаду гончарних осередків, розглянуто послідовність технологічного процесу гончарного виробництва та пов'язані з ним професійні знання та звичаї гончарів. Охарактеризовано традиційний асортимент гончарних виробів, визначено ареал і форми їх збуту, висвітлено роль і місце в традиційно-побутовій культурі історико-етнографічного району. Досліджено специфіку домашнього побуту слобожанських гончарів, проаналізовано економічний стан гончарських господарств на різних етапах розвитку промислу.

З'ясовано витоки та генезис, досліджено проблеми теорії та практики домашньої освіти в Україні у першій половині XIX ст. Визначено тенденції розвитку домашнього навчання та виховання від часів Київської Русі до XIX ст. Розкрито погляди світових і вітчизняних філософів, просвітників, педагогів щодо організації домашньої освіти. Конкретизовано мету домашньої освіти у досліджуваний період. Розкрито нормативні засади діяльності домашніх наставників і вчителів в Україні у першій половині XIX ст. Проаналізовано законодавчі документи та педагогчні ідеї, які впливали на характер домашньої освіти даного історичного періоду. Науково обгрунтовано етапи розвитку діяльності гувернерів як професійних учителів в Україні у першій половині XIX ст. Охарактеризовано провідні методи та форми діяльності гувернерів у досліджуваний період. Обгрунтовано шляхи творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду діяльності гувернерів за сучасних умов. До наукового обігу введено значну кількість невідомих і маловідомих архівних документів, окремих фактів, положень, які пов'язані з розвитком домашньої освіти в Україні .

Досліджено питання соціально-економічного розвитку міст і містечок Галицької землі в другій половині XVI ст. - першій половині XVII ст. Доведено, що утворення Речі Посполитої призвело до посилення соціально-релігійних утисків міського населення на Галичині. Показано переважний вплив аграрно-оборонного чинника на всі сфери міського життя. Встановлено, що більшість Галицьких міст за правовим статусом були приватновласницькими (72,2 %). Підкреслено вирішальний вплив Магдебурзького права на впорядкування структури міського самоврядування магістратських міст. Розкрито суть рутенізації та юридикізації та їх роль у трансформації класичного зразка Німецького муніципального права. Доведено дієвість елементів правових відносин у системі міського самоуправління королівських міст. Показано еволюцію ремісничого виробництва у зв'язку з технічним прогресом, визначальну роль промислів у зародженні ринкових відносин. Запропоновано створення громадської комісії (квадрагінтавірат) для забезпечення активної участі городян у міському управлінні.

На підставі залучення широкого кола вітчизняних і зарубіжних джерел досліджено процес становлення історичної області України Поділля другої половини XIV - першої половини XV ст. Виконано комплексну систематизацію історичних матеріалів (XIII - XVI ст.), значну частину з яких (зокрема, жалувані грамоти польських королів) у науковий обіг введено вперше. З'ясовано сутність терміну "Поділля" в історико-географічному та історико-етнографічному аспектах. Встановлено особливості історичних умов виникнення Поділля як окремої адміністративної, політичної та соціально- економічної одиниці, виділено основні етапи розвитку краю та досліджено процеси його розподілу та перерозподілу між різними державами. Висвітлено діяльність східноєвропейських володарів та їх васалів щодо Поділля. На підставі соціально-економічного аналізу подільського регіону запропоновано оригінальну інтерпретацію соціальної стратифікації населення краю в другій половині XVI - першій половині XV ст. Досліджено адміністративно-територіальний устрій, земельні надання в регіоні, господарство, торгівлю, гроші та грошовий обіг. Вперше виділено важливі топонімічні дані, що дозволяють встановити еволюційний розвиток мережі середньовічних і сучасних населених пунктів. Здійснено критичне осмислення деяких традиційних уявлень щодо розвитку подільських земель, уточнено дати та обставини деяких історичних подій. Розроблено періодизацію політичної історії подільського регіону. Визначено перспективи та шляхи подальшого дослідження середньовічних земель України.

Досліджено проблему впливу музики та музичного мистецтва на музично-естетичне виховання дітей і молоді в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. Вивчено особливості теорії та практики музично-освітніх процесів в Україні , які сприяли формуванню прогресивного характеру розвитку української національної культури у другій половині XIX - на початку XX ст. Визначено основні історичні передумови та напрями процесу музично-естетичного виховання, які у соціальній взаємодії набули системних ознак і реалізовувалися у суспільному житті українського народу як освітній (у роботі загальноосвітніх і професійних навчальних закладів), громадсько-просвітницький (у діяльності громадських і культурно-освітніх організацій), композиторсько-виконавський (як музично-педагогічна діяльність видатних професійних виконавців), аматорський (у діяльності аматорських музичних колективів народно-виконавської творчості), фольклорний (як кобзарське мистецтво та побутове народно-інструментальне музикування). Обгрунтовано теоретичні засади музичного навчання та виховання у закладах освіти та позашкільних установах. Уточнено понятійно-термінологічний апарат музичної дидактики й теорії музично-естетичного виховання. Розкрито зміст музичного навчання й виховання, визначено його мету, закономірності, принципи, рушійні сили, методи та форми організації.

Розглянуто малодосліджені аспекти розвитку іконостасної різьби в Галичині у XIX - першій половині XX ст. Акцентовано увагу на основних напрямках розвитку різьбленого декору.

План
1. Соціальне-політичне становище України в другій половині ХVII ст. 3
2. Суспільний устрій України в другій половині ХVII ст. 4
3. Державний лад України доби Гетьманщини 7
Література 11

Вперше системно досліджено науковий доробок учених Київського національного економічного університету першої третини XX ст. Проаналізовано наукові праці С.Є.Слуцького, М.В.Довнар-Запольського, К.Г.Воблого, Р.М.Орженцького, О.О.Русова, Л.М.Яснопольського, М.В.Птухи, П.Л.Кованька, О.П.Оглоблина, С.І.Гольдельмана, висвітлено їх внесок у розвиток економічної науки в Україні . Зроблено висновок, що наукові дослідження університетських учених-економістів суттєво вплинули та визначили особливості подальшого розвитку економічної науки в Україні , а в окремих випадках - у всьому світі. Розглянуто тенденції розвитку економічної науки й освіти в Україні у першій третині XX ст., охарактеризовано соціально-економічні передумови заснування Київського національного економічного університету. Розкрито роль наукових розробок університетських учених у становленні наукових шкіл і формуванні основних напрямків економічних досліджень в Україні у першій третині XX ст.